Ми любимо Україну

 (Фрагменти  родинного інтелект – шоу)

До свята запрошуються родини. Разом з дітьми діляться на команди:

- НАДІЯ УКРАЇНИ

- ЦВІТ УКРАЇНИ

Всі промовляють девіз:

Україно,

Ми всі твої діти,

Лиш з тобою ми – спільна сім’я.

Нас не можна з тобой розлучити,

бо без тебе не буде життя!

(Звучить пісня»Як у нас на Україні»)

Сьогодні ми зібралися,

Щоб дива квіт квітчати,

Щоб всім нам розказати про Україну – матір.

Є край, де найкращі у світі пісні,

І цвітом чарує калина.

Де сонечко вперше всміхнулось тобі,

Це дім твій – твоя Україна.

Батьківщина – це те місце, де ми народилися, де промовили перше слово, зробили перші кроки. І куди б не закинула нас доля, Батьківщина неодмінно світитиме нам далеким вогнем.

Мій друже,

Шануй Батьківщину.

Вона як життя одна.

Люби свою рідну Вкраїну –

Багата чи бідна вона.

Батьківщина – це труд і свято,

Батьківщина – це мама і тато.

Це бджола у веснянім лузі,

Це твої найщиріші друзі.

1 КРОК - ЩО Я ЗНАЮ ПРО УКРАЇНУ?

ЗВІДКИ ПОХОДИТЬ НАЗВА НАШОЇ ДЕРЖАВИ?

Назва Україна походить від стародавнього слов'янського „кра", що озна­чає — держава. Звідси „край", „крайна", „країна". А ніяк не від слова „окраїна" (тобто окраїна Ро­сії). Саме так пояснювалось зна­чення слова Україна вашим бать­кам за радянських часів. Отже українці — це краяни, ті, що жи­вуть у крайні, тобто в державі. А околицею Росії Україна бути не могла, бо такої держави тоді ще не було.

Тож пам'ятайте, що ваша Бать­ківщина завжди була державою, хай гнобленою, роздертою на шматки, але державою. Пишайте­ся нею!

1. Столиця нашої держави…

2. Що належить до державних символів України?

3. Кого в Україні називають берегинею?

4. Якого кольору Державний Прапор України?

5. Як називається символ, що дівчата одягають на голову?

6. Урочиста пісня нашої держави – це…

7. Як називається Основний Закон нашої держави?

8. На честь кого було названо місто Київ?

9. Яка мова є державною в Україні?

10. Який кущ є народним символом України?

11. Державний герб України – це…

12. Яка улюблена страва українців?

13. Хто кладе гостинці та подарунки дітям під подушки?

14. Як називається свято, на яке зима з весною зустрічаються?

15. Що матері дарують своїм дітям на щастя, на долю, виряджаючи в дорогу?

16. З чим в Україні стрічають гостей?

17. Без чого не обходиться жодне свято Великодня?

18. Що роблять хлопці та чоловіки рано – вранці на старий Новий рік?

19. На яке свято люди, вітаючись говорять:»Христос воскрес!»?

20. Яка їжа є головною на Святий вечір?

2 КРОК - МОВА - ДУША МОГО НАРОДУ

Любити Україну, любити батьківщину – означає любити і знати рідну мову українську, якої навчили нас мама і тато. Без неї немає нас, немає майбутнього.

(Поєднати прислів’я)

Любити рідну Україну – означає любити і знати українську пісню.Вона весь вік супроводжує людину.

(Діти виконують пісню»Україна»)

Муз. М. Ведмедері

Сл. Н. Іванюк

На ромашковому полі,

Де птахи живуть на волі,

Там волошок очі сині –

Це на рідній Україні!

Там, де рік гірські потоки,

Де ростуть стрімкі осоки,

Де озера журавлині –

Це на рідній Україні!

На верхівках гір тумани,

І краса там незрівнянна,

Чисті роси на калині –

Це на рідній Україні!

3 КРОК -  ЩО В УКРАЇНІ НАЙ?

(Команди обирають варіант відповіді)

1. Яка найвища гора України?

А) Говерла     Б) Роман - Кош     В) Урал

Найвища гора України — Говерла в Українських Карпатах її висота 2061 м над рівнем моря.

2. Яке найбільше море, що омиває Україну?

А) Біле     Б) Червоне     В) Чорне

Найбільше море, що омиває Україну, — Чорне. У Чорне море впадають річки Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг.

3. Яка найбільша річка України?

А) Десна     Б) Дніпро     В) Самара

Найбільшою річкою є Дніпро. Із загальної довжини 2201 км на Україну припадає 981 км.

4. Яке найбільше озеро України?

А) Синевир     Б) Світязь     В) Ялпуг

Найбільшим озером є Ялпуг в Одеській області.

5. Яке найглибше озеро в Україні?

А) Турське     Б) Морське око     В) Світязь

Найглибшим озером є Світязь на Волині.

6. Яке найстаріше дерево на Україні?

А) сосна     Б) дуб     В) секвоя

Найстаріше дерево в Україні росте в Рівненській області. Це 1300-річний дуб.

7. Яке найвище дерево в Україні?

А) тополя     Б) модрина     В) бук

Найвище дерево — модрина, заввишки 54 м, росте в м. Рахові.

8. Який найбільший звір, що мешкає в Україні?

А) корова     Б) олень     В) зубр

Найбільшим звіром є зубр, численні стада якого є на Волині і в Карпатах. Маса зубра може перевищу­вати 1 т.

9. Який птах вважається найвищим в Україні?

А) журавель     Б) дрохва     В) страус

Найвищим птахом є журавель сірий. Його висота сягає 120 см, а маса – 7 кг

10. Яка найвища архітектурна споруда України?

А) Софіївський собор     Б) телевізійна вежа     В) Києво – Печерська лавра

Найвища архітектурна споруда в Україні — телеві­зійна вежа в Києві. її висота 385 м, дещо менші вежі у Вінниці — 353 м, у Харкові — 240,7 м.

11. Який найбільший літак є в Україні?

А) Мрія     Б) Антей     В) Руслан

Найбільший літак — «Мрія» (АН-255).

12. Яке найбільше місто України?

А) Київ, Харків, Дніпропетровськ     Б) Полтава, Херсон, Вінниця     В) Донецьк, Суми, Житомир

Найбільші міста України — Київ, Харків, Дніпро­петровськ, Одеса.

4 КРОК - КАЗКОВІ ДИВА

Любити Україну – це означає любити бабусину казку. Адже недарма в казці говориться: «Казка – вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій»

(Відгадати з якої казки уривок)

1) Колись був у Києві князь і був коло Києва змій. Щороку посилали цьому змієві дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Ото прийшла вже черга й до дочки самого князя.(«Кирило Кожум’яка»)

2) Стоять вони за коморою, коли дивляться, аж із їхньої хати виходить дівчина з коромислом: така гарна, тільки що кривенька трошки. («Кривенька качечка»)

3) Дівко, дівко! Одчини! Вона й одчинила. Дівко, дівко! Пересади через поріг! Вона й пересадила. Дівко, дівко, дай вечерять! Вона й дала. («Кобиляча голова»)

4) А що таке плачу – поцікавився дерев’яний чоловічок, бо серед його племені ніхто ніколи не плакав. – Це коли ллються сльози. – А що таке сльози? («Для чого людині серце» А. Дімаров)

5) Чоловік той був не лісник, не садівник, і не рибалка, хоча завжди носив із собою зелені сіті. Той чоловік був птахоловом. («Закляття золота й вогню» О.Зима).

6) Було собі два брати – один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та дав йому дійну корову і каже: - Потроху відробиш мені за неї. («Мудра дівчина»)

7) Був собі дід Андрушка, і була в нього баба Марушка.(«Ріпка» І.Франко)

8) - А що вже прийшла? – питає Вовчик. – Та вже – мовить Лисичка. – А що там народилося? – Хлопчик. – А як же його назвали? – Початочок. («Лисичка – кума» І.Франко)

9) А правда - думав він – краще бути розумним. От курка розумна, собі наїлася, а я мушу голодний сидіти. Подумав і почав просити курку: - Навчіть мене розуму («Біда навчить» Л.Українка)

10) У Соловейка з Солов’їхою народилося надзвичайно здібне пташеня. Така звістка рознеслася по всьому лісі. («Як Солов’ятко вскочило у біду» Ю.Ярмиш)

5 КРОК - ТИ – МЕНІ, Я – ТОБІ

(Не називаючи імен видатних особистостей команді супротивника слід розповісти про нього. Команда супротивника повинна здогадатися про кого йдеться)

1 група: Іван Франко, Андрій Шевченко, Леся Українка, Євген Патон, Володимир та Віталій Клички

2 група: Богдан Хмельницький, Ярослав Мудрий, Яна Клочкова, Олег Антонов, Тарас Шевченко

(звучить пісня «Країна»)

6 КРОК - БЕРЕЖЕМО СЛАВНІ ТРАДИЦІЇ ТА ЗВИЧАЇ НАШОГО НАРОДУ

(Скласти календар свят відповідно до пір року)

1 група: День Прапора, Водохреща, Спас, Новий рік, 8 березня, Благовіщення, Покрова, Великдень

2 група: Трійця день Конституції, Різдво, День українського козацтва, День Соборності України, День Перемоги, Івана Купала, день Незалежності України.

7 КРОК - НАША КРАЇНА

(вправа «Вірю – не вірю»)

1. Чи вірите Ви, що місто Львів ще з початку 20 століття вважалося шоколадною столицею Європи?

2. Чи вірите Ви, що у місті Рожищі є завод, де виготовляють тверді сири десяти видів, за які Україна отримала золоті і срібні медалі на виставках Європи?

3. Чи вірите Ви, що нині на державному обліку перебуває 152 мільйони пам’яток культурної спадщини? (ні! 152 тисячі)

4. Чи вірите Ви, що Софіївський собор завдовжки 37 м, а завширшки 55 м, мав 13 куполів?

5. Чи вірите Ви, що традиція святкувати Новий рік з ялинкою прийшла до нас із Польщі? (так наприкінці 14 століття)

6. Українська писанка з’явилася ще до прийняття християнства? (так у 9 столітті писанка з кераміки «Берегиня»)

7. Чи вірите Ви, що зображення герба було знайдено 6 тисяч років тому.

8. Чи вірите Ви, що Павло Чубинський створив державний Гімн України в 1991 році (Ні, це було 1862 року)

9. Чи вірите Ви, що перша Конституція України була схвалена 5 квітня 1710 року. Її автор – козацький гетьман Пилип Орлик

10. Чи вірите Ви, що жовто – блакитний прапор в Україні зявився ще до прийняття християнства в Київській Русі.

(Звучить пісня «Вкраїно моя»)

8 КРОК - МИ ЛЮБИМО УКРАЇНУ

(Скласти вірш про Україну за 1 хвилину. Написати на сердечках «За що ми любимо Україну»)

Зна – одна – єдина – Україна

Дитина – Україна – край – рай

Зразки складених віршів

Щаслива дитина, бо є Україна.

Наймиліший рідний край, бо для кожного тут рай!

Кожен зна: вона одна.

На землі єдина, це рідна Україна!

9 КРОК - ЗАСПІВАЙМО ПІСНЮ ВЕСЕЛЕНЬКУ

Пісенний вернісаж українських пісень

(Підведення підсумків свята)

У всьому світі кожен знає:

Є батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна єдина –

Це наша славна Україна.

Про Україну рідний край

Ти завжди, завжди пам’ятай!

Наша зустріч до добігає до кінця. Я дуже рада і щаслива, що сьогодні кожен із вас отримав краплинку любові до рідної мови, до України, до родини.

Із вами прощатись настав уже час,

Ми знову у гості чекатимем вас,

Нашу сімейку не забувайте,

Десь при нагоді та й завітайте.

Щоб і в нас і у вас все було гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були.

Хай щастя поселиться в вашій родині,

Хай діти сміються у вашій хатині,

Хай голуб голубку кохає й шанує,

Повага та спокій усюди панує!

(Всі разом виконують пісню «Одна калина»)

Свято закінчується українським пригощанням, яке приготували батьки.

ТЕПЛО СВОЇХ ДОЛОНЬ, І РОЗУМУ, І СЕРЦЯ Я УКРАЇНІ МИЛІЙ ВІДДАЮ

(виховна  година)

Мета: розширювати і поглиблювати поняття громадянськості; розвивати у дітей прагнення бути свідомим громадянином України, її патріотом; виховувати любов до рідного краю.

Обладнання: краєвиди України, карта України, гілочки верби, калини, Конституція України, державні символи України, вишиті рушники, фонозапис пісень про Україну, паперові сердечка

На дошці записані слова:

Дитино, глянь навкруг, яка твоя земля:

Красива, дивовижна і єдина.

Усе тут дороге: ліс, гори і поля,

Бо це Вітчизна наша – Україна!

(звучить  пісня  „Сини  України”)

Дорогі діти! Сьогоднішній день ми присвятимо дорогій Батьківщині, нашій милій Україні, яку ми всі дуже любимо, бо найбільше, що є у кожного з нас, це – рідна Вітчизна.

Що таке Вітчизна?

- А як називається наша Батьківщина?

А чому вона так називається?

Ось в цій державі нам і випало щастя жити, бо ж як матір, Батьківщину свою людина не вибирає, а має від народження. У кожного народу є державні символи – це Герб, Гімн, Прапор.

- А ви знаєте про наші державні символи?

(Учні розповідають про державні символи України.

Звучить пісня „Одна калина”)

А ще є у кожного народу свої символи – це дерева і квіти, які полюбились понад усе. Про них в народі існує багато легенд, пісень, прислів`їв.

Так в народі кажуть:

Без верби і калини – нема України.

Як верба і калина живуть біля води, так і народ селився на берегах річок та озер. Ці рослини очищають воду, допомагають у важкі хвилини, зцілюють душу й тіло, приносять радість і задоволення.

(Діти виконують танок „Край дороги кущ калини”, пісню 

„Зацвіла в долині червона калина”)

У кожного народу є щось своє, відмінне від інших, бо й люди всюди різні. Але основною відмінністю народу є його мова.

Про мову записано і в нашому Основному Законі – Конституції України.

А Конституція – це закон, який всі повинні виконувати.

Кожна людина – це патріот своєї держави, її свідомий громадянин.

А що означає „громадянин”?

Кожен громадянин – це людина, що любить свою Батьківщину, трудиться, щоб країна процвітала, бореться за її щастя і незалежність.

Що треба робити, щоб бути справжнім громадянином?

Освіта – світло! Це запам`ятай!

У школі добре вчись.

І різні труднощі долай,

Лети до світла – ввись!

Як будеш ти активним в школі, друже.

То з легкістю підеш в своє життя.

За все берися і старайся дуже

То цікавішим буде майбуття.

Чарівний світ, неначе казка!

В нім стільки дива є!

А ти вивчай його будь ласка.

Усе довкіл – твоє!

Треба природу старанно вивчати,

Всім вона радість несе.

І полюбити всім серцем і знати

Про Батьківщину усе!

(Хвилинка одкровення „За що я люблю свою Україну?”)

А зараз ми візьмемо червоні сердечка і розмістимо навколо карти України, щоб наша Батьківщина була захищена любов`ю, теплом наших сердець, наче дівчина у вінку. Цю карту ми повісимо в класі і будемо завжди пам`ятати, що ми – громадяни своєї милої України.

А ви будете старанно вчитись, старатись на благо нашої Вітчизни.

(Діти виконують пісню „Моя Україна”)

Мій край чудовий – Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина

Чарівна пісня солов`я.

Я щиро так люблю усе навколо мене,

Усе, що є й було багато сотень літ.

Усе мені тут рідне: і поля, й джерельця.

Я міцно на своїй землі стою.

Тепло своїх долонь і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю!

(Діти беруться за руки і разом повторюють останні 2 рядки.

Звучить пісня „Україна”)

Віночок вити - життя любити

фрагмент дитячої гри - розваги

(Звучить дитяча народна пісня «Веснянка»)

1. Ой заходьте діти – квіти

Будемо гостей стрічати

Та віночки сплітати

А віночки сплетемо – хором підемо

2. Ой зів’ю вінки та на всі святки

Ой на всі святки, на всі празнички!

Бо в саду весна розвивається.

Дочка батька дожидається.

(Звучить пісня «Ой єсть в лісі калина»)

Вплетемо квіточки

1. Чорнобривці – символ краси

Ромашка – символ ніжності і доброти

2. Незабудка – символ вірності

Барвінок – символ вірності

3. Безсмертник – символ здоров’я

Мак – символ печалі

4. Волошки – символ скромності

Цвіт вишні та яблуні – мрії про щастя символ материнської любові

5. Калина – символ розуму і кохання

Хміль – символ гнучкості

6. Деревій – символ нескореності

Мальви – символ віри

Стрічки зав’яжемо

1. Посередині я зав’яжу світло – коричневу стрічку – символ Землі.

2. Поряд я зав’яжу 2 жовті стрічки – символ Сонця.

3. За ними 2 зелені – символ краси і молодості.

4. А я пов’яжу блакитну і синю – символ неба і води.

5. Я зав’яжу жовтогарячу – символ хліба.

6. А я малинову – символ душевності.

7. А я рожеву – символ достатку і білу – символ пам’яті.

8. Як на свято ішли

Ми віночок знайшли

Мали з того радіти

9. А тепер ось який той віночок

На ясній голівці лежить

Буде радість в нім жить!

(Діти виконують танок «Віночок»)

10. Ми віночок для Оленки плетемо

Зараз гарний їй віночок сплетемо.

Іди до мене Максимку гарнесенький

Іди до мене барвінку малесенький

(Діти грають в дитячу народну гру «Подоляночка»)

Тарас Шевченко - співець добра і краси

Фрагмент свята до дня народження Кобзаря

Зірочки грайливо в небі сяють,

Якось загадково мерехтять,

Дітлахи про рідний край співають,

В синю височінь пісні летять…

(Звучить пісня Немає України без калини» Муз. М.Ведмедері, сл. Г.Клок)

1. Немає України без калини,

як і нема без пісні солов'я:

а ми — народ, зернина від зернини

в біді і щасті — ми одна сім'я.

2. Немає України без тополі,

як і нема без сонця сяйва дня.

Ти без коріння — перекотиполе,

а корінь там, де вся твоя рідня.

3. Без рушників немає України,

як без любові і життя нема.

Душа без України — мов руїна,

пуста і мертва, холодно-німа.

4. Немає України без вербиці,

без сивого Славутича-Дніпра.

Нап'юся живодайної водиці,

в ній зачерпну любові і добра!

Кажуть діти: «Матінко, рідненька,

Просимо, будь ласка, розкажи

Про поета нашого Шевченка

І портрет митця нам покажи».

Усміхнувшись ніжно, мовить ненька:

«Наш Тарас – історія жива.

Україну так любив Шевченко,

Він у рими так складав слова,

Що гаї співали, небо, квіти,

І річки співали, і поля,

Так Тарас любив країну, діти,

Що співала разом з ним земля»…

В очі впала книжка загадкова

З чарівною назвою «Кобзар»,

Залунала тихо рідна мова,

Місяченько виплив із – за хмар…

У вечірній тиші кольоровій

Полилися вірші Кобзаря,

Сповнені безмежної любові,

Доки не зажевріла зоря…

Раз так було.

Невесела у Шевченка зимою та восени хата, - стоїть край села, як примара, найгірша, мабуть, в усьому селі: кривобока, стара, стіни повигинались, солома на покрівлі потемніла, потрухла, мохом узялася, почорнів од диву вивід, - од вітру порозлазилась, дірки світять голими латами. А прийде весна…

(На фоні мелодії діти читають вірші Т.Шевченка «Встала весна», «Зацвіла у лузі червона калина»)

… зацвіте садок за хатою, рясна яблуня коло хати, промете Катря під вікнами півники та барвінок, і хата – суму мов не було того… сад темний, густий, бур’янами зарослий. За садом ховалось сонце. Після першого жаркого квітневого дня плинув теплий, тихий вечір. Над хатою зійшла вечірня зоря, заграла золотом в яблуневому цвіті, тихим, рожевим, у білій на стіні глині.

(Діти читають вірші Т.Шевченка  «Сонце заходить», «Сонце заходить», «Садок вишневий коло хати»

Звучить пісня «Зоре моя вечірняя»)

Вперше по весні білоголова Шевченкова родина розташувалась вечеряти під яблунею надворі. Чуби в усіх як обілений льон, очі, як квітки льону, - сині. Тільки мати чорнява, з карими очима. Невесела вечеря – морений батько свариться, мати заклопотана, зажурена, марна, їсть як не їсть. Дочка Катерина стоїть, спиною спершись на яблуню, задумана, заплакана, ложки в руки не брала. Заходить звичаєм погомоніти перед сном сусід і дивується:

- Це тільки вечеряєте? Що так пізно?

- Та нам це такий оце клопіт, що й вечеря не в вечерю: хлопець десь дівся, - мати розповідає. - Зранку як пішло, то оце і досі немає: бігали і до ставка, і до греблі, всі бур’яни обшукали, - як упав у воду.

- Догляділи! – сердито буркнув батько.

Катерина враз опустила униз сині винуваті очі.

- Нічого, знайдеться, - розважив сусід. – Може, заснув десь у буряні. Проспиться – прийде. - І починає звичайні свої балачки: про панські звичаї, про золоту грамоту. Слухають в’яло, без охоти, - тільки поблизу що шелесне, всі так і кинуться: чи не хлопець? Пройшли останні за плугами плугатарі, гурти дівчат із сапами. Осів тихий, зоряний вечір.

- Ну й де б їй дітись, вражій дитині, - не слухаючи сусідових балачок, тихо, з нудьгою сказала мати. – Вечеряй, Катре, та підемо шукати знову.

Зарипіли десь вози, як у релі. Багато, мов з ярмарку.

- Що воно?

Раптом коло самого села луною вдарила в усі кутки багатоголоса, урочиста, хвилююча пісня:

А вози риплять,

А ярма бряжчать,

А воли ремигають.

А попереду отаман

У сопілочку грає.

(Звучить пісня «Ой зійшла зоря»)

Всі забули на частину про хлопця, заворушились.

- Чумаки!

В селі бігли з дворів назустріч чумакам дівчата, діти, поважні діди з палицями. Тільки й було чуть:

- Чумаки! Чумаки!

Сусіди почали угадувати – звідки, аж поки чумаки замовкли.

Аж ось Катря підняла вгору голову і крикнула радісно і сердито:

- А ось і наш волоцюга! – Всі повернулись в один бік.

За перелазом біліла сорочка і блищали сині Тарасові очі. Без шапки, босий. Лице взялось смагою, - темне, як головешка, а на тій головешці білий чуб, як льон.

Стоїть, не наважується йти до гурту.

Хмарні обличчя в усіх одразу просяяли.

- Де це ти був?

- Де тебе носило і досі?

- Де ти волочився?

Стоїть, мовчить. Оглядає свою хату – не впізнає, ніби після довгої кругосвітньої мандрівки.

- Де ж ти був оце – питаю? Чому не кажеш? – почав суворо батько.

Хлопець промовив стиха:

- Був у полі, та заблудив.

- Бачили таке?

- Хто ж тебе привіз додому?

- Чумаки!

- Хто? – Всі стовпились коло хлопця.

Хлопець розповів: «Стрінувся з чумаками, питають: «Куди ідеш – мандруєш?» А я кажу – в Кирилівку! А вони й кажуть: «Це ти ідеш у Моринці, а в Кирилівку треба назад. Сідай, кажуть, з нами, ми довеземо». Та й посадили мене на віз. І дали мені батіг волів поганяти…»

- Бачили такого? Чумакувати надумав уже!

- І як воно згадало, що знайдеться, - обізвався і сусід. – Такий лобатий не пропаде.

- Ну, почумакував, тепер бери ложку та сідай вечеряти, - сказав батько. Хлопець тільки того й дожидав.

- Ну, чого ж тебе понесло в поле? Чого? – допитувалась мати.

Мовчить та сьорбає з ложки, аж луна йде. Мати кивнула на нього батькові:

- Як мотає! Наче три дні не їв. – Розмова між дорослими пожвавішала. Полягали. Тарас в  середину , з одного боку Катря, з другого – Микита. Мати сіла коло них. Сусіди посідали на призьбі, запалили люльки, вернулись до своєї розмови. Тарас тим часом почав розповідати таємничим тихим голосом. Брат і сестра аж голови попіднімали. Крадькома прислухаються мати. Далі, сміючись, до чоловіків:

- Ви послухайте, що цей волоцюга вигадує: старий того не придумає збрехати, як воно. Каже, що ходив він туди, де сонце заходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце заходить на ніч, як корова в хлів. Розповідає, ніби справді сам теє бачив. Ой Тарасе, що з тебе буде?

- Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряче вийде! – промовив сусід.

- Що вийде? – жартома обізвався батько. – Розбіяка великий вийде – ось що! Ото чули про Кармелюка, а це другий буде такий.

- Це той, що в панів однімає та наділяє бідних?...

Починалася знову розмова про славетного розбійника, що саме гримів у той час на Поділлі. В селі затихало. Чути було інколи дівочий сміх на вулиці.

Коло хати і над хатою гули хрущі. Діти спали.

Як той артист, що дожидав, поки все кругом нього стихне, на все село защебетав десь поблизу соловей.

(Звучить запис пісні солов’я)